Напередодні Дня Соборності України в Буковецькій гімназії було проведено інформаційну лінійку.

Учні слухали про історичні події, які Україна переживала протягом років свого існування, борячись за збереження і зміцнення суверенітету.

Понад 100 років тому, 22 січня 1919-го, століттями відірвані одна від одної частини України з’єдналися в єдину державу. Вагомість Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки неможливо переоцінити. Як і важливість висновків, які мали б ми зробити і, на жаль, не зробили із уроків нашої славетної історії. 

Сьогодні ми ходимо на Софійську площу з національними прапорами, влаштовуємо ланцюги єдності, проводимо мітинги… І за цими формальними ритуалами часто забуваємо, що єдність – це не про минуле, а про теперішнє. Єдність – те, що потрібне сьогодні нам, а не історії… Єдність треба не згадувати, а творити! Щодня, щохвилини, щомиті!

Єдність нації і народу, консолідація громадян, наша спільна впевненість в обраному шляху до свободи й незалежності – це головний стратегічний ресурс України і наша основна зброя. Ніхто і ніколи не зможе здолати народ, який усвідомив себе єдиним.

Так, єдність дається не просто. Бо всі ми різні, у нас складна історія, у нас одне до одного багато запитань, які не мають однозначної відповіді. І ми повинні без упину долати мури на шляху до об’єднання. Ми маємо знайти у собі ту силу совісті, яка дозволяє бути поступливими, бути толерантними, бути єдиними!

Єдність України – наш критичний дефіцит і першочерговий пріоритет! Особливо сьогодні, коли велика загроза нависла над нашою державою. Єдність – сильніша ніж танки, ракети і цілі ворожі армії. В єдності наша сила, наше майбутнє, наші перемоги. Лише єдина Україна може бути вільною та незалежною.

Зі святом! Хай береже нас Бог!