Ми присвячуємо свої думки та слова поезії — вічному мистецтву, яке здатне висловити те, що важко передати. Особливо у цей непростий час кожен рядок набуває особливого змісту. Поезія — як лист додому, як молитва матері, як крик серця сина на фронті.

Сценка-діалог, яку розігрують учні 2 класу, вона перегукується із болем багатьох українських родин. Розмова мами з сином, який боронить Батьківщину, сповнена тривоги, любові та віри в Перемогу.

Першокласники взяли участь у флешмобі " Коли закінчиться війна". Маленькі сердечка щохвилини мріють про те, щоб швидше закінчилась війна.

Дякуємо всім Захисникам та Захисницям за захист!