Ми вшанували пам'ять Т.Г.Шевченка, який став для України заповітною думою, безсмертною піснею.

Творчість Кобзаря, саме те джерело, з якого ми черпаємо віру, снагу, надію на Перемогу та любов.

Пророче слово звучало, звучить й буде звучати у серці кожного українця...

Велетень Духу любив Україну, любив до болю, і хотів бачити її вільною землею вільних людей.

               Тарасе мій, плюндрують Україну

                І крові - море, крові - через край.

                Ті, московити - нам у серце міну.

                Лежи, Тарасе, чуєш, не вставай!