Ми вшанували пам'ять Т.Г.Шевченка, який став для України заповітною думою, безсмертною піснею.
Творчість Кобзаря, саме те джерело, з якого ми черпаємо віру, снагу, надію на Перемогу та любов.
Пророче слово звучало, звучить й буде звучати у серці кожного українця...
Велетень Духу любив Україну, любив до болю, і хотів бачити її вільною землею вільних людей.
Тарасе мій, плюндрують Україну
І крові - море, крові - через край.
Ті, московити - нам у серце міну.
Лежи, Тарасе, чуєш, не вставай!